Площа Ринок – головна площа історичного центру Львова, що виникла у XIII–XIV століттях як серце «міста в мурах». Посередині стоїть Ратуша, периметр щільно забудовано 44 кам’яницями, а в кутах площі – чотири фонтани з Нептуном, Амфітритою, Адонісом і Діаною.
Розміри в неї скромні – 128,5 на 147 метрів. Зате кожен будинок тут визнаний пам’яткою архітектури національного значення, а весь ансамбль із 1998 року входить до світової спадщини ЮНЕСКО. Площа формувалася шість століть, і ці шари видно неозброєним оком: готична арка поруч із ренесансним рустом, барокові балкони над класицистичними вікнами.
Історія площі Ринок
Як виникла площа Ринок?
Площа з’явилася, коли Львів отримав магдебурзьке право і поряд зі старим княжим центром біля Замкової гори заклали нове, «локаційне» місто. Його розпланували за європейською схемою: регулярні вулиці, мури довкола, а в центрі – майже квадратна ринкова площа з ратушею посередині й головним храмом поруч, нинішньою Латинською катедрою.
Навіть розміри площі не випадкові. Їх кратно відміряли середньовічним «шнуром» завдовжки 43,2 метра: приблизно три шнури по ширині, а по довжині – три шнури плюс ширина двох вулиць. З кутів площі виходять вісім вулиць, і дві з них, Краківська та Галицька, колись вели до однойменних міських брам.
Ринок був саме ринком – тут зосереджувалася торгівля. Мартин Ґруневеґ, автор найдавнішого опису Львова (середина XVI століття), дивувався, що на площі можна зустріти купців з усіх країн світу. А ще тут святкували перемоги й виконували вироки: біля ганебного стовпа із західного боку ратуші 1578 року стратили козацького отамана Івана Підкову.
Пожежа 1527 року: як площа стала кам’яною
Середньовічна площа Ринок виглядала зовсім не так, як сьогодні. Будинки здебільшого були фахверкові – дерев’яний каркас із цегляним заповненням, – з високими ґонтовими дахами й проходами між ними. Попереду тягнулися дерев’яні підсіння – криті галереї по всьому периметру.
Усе змінилося 1527 року, коли пожежа знищила майже все місто. Магістрат заборонив будувати з дерева, і нові ренесансні кам’яниці виросли на старих готичних фундаментах. Частина готики вціліла: її фрагменти видно на фасадах будинків № 16, 26, 44 і 45, а в сінях № 18 і 28 збереглися пізньоготичні обрамлення порталів.
Як площа набула сучасного вигляду
До XIX століття ратуша стояла не сама: довкола неї тіснилися ще три ряди кам’яниць, так званий середринковий квартал. 1826 року пожежа знищила стару ратушу, і, щоб звільнити місце для нової, весь цей квартал розібрали. Тоді ж площу вирівняли, вимостили новою бруківкою, а багато кам’яниць перебудували й надбудували четвертими поверхами.
Сьогодні більшість будинків на площі Ринок – житлові. У частині працюють музеї, бібліотека, кав’ярні й ресторани, а влітку тут проходять концерти, фестивалі й виставки просто неба.
Ратуша на площі Ринок
Ратуша – будинок міського самоврядування в самому центрі площі, і сьогодні тут працює Львівська міська рада. Першу писемну згадку про ратушу датовано 1381 роком, а нинішню чотириповерхову будівлю в стилі пізнього класицизму звели у 1827–1835 роках на місці тієї, що згоріла.
Стара ратуша була містом у мініатюрі: магістрат, скарбниця, суд, міська варта, в’язниця, крамниці. Вежа з годинником правила за орієнтир здалеку, а в разі пожежі чи наближення ворога звідти міський трубач сурмив тривогу, згодом – бив у дзвін. Нова ратуша з’явилася вже за австрійської влади, і львів’яни ще довго сприймали її як чужорідний символ імперії.
Як піднятися на вежу Ратуші?
Піднятися можна, але готуйтеся до 408 сходинок: ліфта для туристів немає. Вежа має 65 метрів, а з оглядового майданчика Старе місто видно на всі 360 градусів. Дорогою нагору ви пройдете повз діючий годинниковий механізм 1852 року фірми Wilhelm Stohl.
Порядок такий: спершу отримуєте безкоштовну перепустку в Центрі туристичної інформації на першому поверсі, потім підіймаєтеся на 4-й поверх до каси. Квиток коштує 100 грн для дорослих і 50 грн для дітей 7–13 років і студентів; військові та діти до 7 років проходять безкоштовно. Влітку вежа працює з понеділка по четвер з 17:15 до 21:00, у п’ятницю – з 16:00, у вихідні – з 10:00; взимку зачиняється на годину раніше. Розклад змінюється, тож перевірте його перед візитом.
Взуйтеся зручно і візьміть кофту: нагорі майже завжди вітряно, навіть коли на площі спека.
Кам’яниці на площі Ринок
Скільки кам’яниць на площі Ринок?
Велика українська енциклопедія налічує 44 кам’яниці по периметру площі, деякі джерела називають 43: результат залежить від того, як рахувати наріжні будинки й прибудови. У XIV столітті будинків було 52 – пізніше сусідні ділянки об’єднували під палаци.
Стандартна кам’яниця стояла на ділянці завширшки 8–10 метрів і завдовжки близько 43 метрів, тому до площі виходить вузький фасад на три вікна. Придивіться до вікон: якщо два стоять поруч, а третє – трохи осторонь, перед вами типова ренесансна асиметрія, продиктована внутрішнім плануванням будинку.
Найвідоміші кам’яниці
| № | Кам’яниця | Чим цікава |
|---|---|---|
| 2 | Кам’яниця Бандінеллі | Зведена 1593 року; біля входу вікно з дельфінами – символом успіху в торгівлі. Тут Музей пошти |
| 3 | Кам’яниця Жевуських | Балкон на всю ширину фасаду тримають герми у вигляді лицарів, згори – скульптура «Слава» |
| 4 | Чорна кам’яниця | Збудована 1588–1589 років; почорніла в середині XIX століття, коли фасад пофарбували. Діамантовий руст, з 1926 року – музей |
| 6 | Королівська кам’яниця (Корнякта) | Палац 1580 року, згодом резиденція Яна III Собеського; 1686 року тут ратифікували «Вічний мир». Італійський дворик, з 1940 року – Львівський історичний музей |
| 10 | Палац Любомирських | Барокова перлина 1763 року; тут діяла «Просвіта», бували Франко, Леся Українка, Стефаник |
| 14 | Венеційська кам’яниця (Массарі) | Належала консулу Венеції; над порталом – лев святого Марка з датою «1500» |
Подвір’я і деталі, які легко пропустити
Найвідоміше подвір’я площі – Італійський дворик у Королівській кам’яниці з відновленою ренесансною триярусною аркадою. Але цікаве ховається й на фасадах: готичні цегляні арки на № 16, атланти під балконом № 40, кронштейни-маскарони зі звірячими тулубами на № 36. Площа винагороджує тих, хто дивиться вгору.
Фонтани на площі Ринок
На площі Ринок чотири фонтани, по одному в кожному куті: Нептун, Амфітрита, Адоніс і Діана. Колись на їхньому місці були звичайні криниці, які на зламі XVIII і XIX століть перетворили на фонтани з кам’яними статуями античних богів у стилі класицизму. Скульптури пов’язують з ім’ям львівського майстра Гартмана Вітвера.
У «Інтерактивному Львові» фонтани датують початком XIX століття, а авторство Вітвера подають як імовірне. Велика українська енциклопедія називає 1793 рік і Вітвера автором без застережень. Найлегше впізнати Діану: богиня полювання стоїть з луком і стрілами в оточенні мисливських собак.
Кав’ярні на площі Ринок
Каву тут можна пити, не сходячи з площі. Ось кілька закладів просто за адресою «пл. Ринок»:
- Копальня кави (пл. Ринок, 10) – у палаці Любомирських. Каву тут «видобувають» як корисну копалину: є підземелля, понад 30 кавових напоїв і крамниця з кавою та сувенірами.
- Grand cafe Leopolis (пл. Ринок, 1) – у будівлі Ратуші. В інтер’єрі близько 700 історичних фото Львова, а фірмова кава «Леополіс» вариться на піску на трояндовій воді.
- Біля Діани на Ринку (пл. Ринок, 1) – літня кав’ярня просто неба біля фонтана Діани, з фільтр-кавою зі specialty-зерна.
- На бамбетлі (пл. Ринок, 29) – у пасажі Андреоллі, де колись відкрилася перша цукерня Львова. Каву на піску можна приготувати самостійно.
- Світ кави (пл. Ринок, 30) – з видом на Ратушу і власним обсмаженням зерна.
Хочете тихіше? Шукайте заклади у дворах і пасажах: на самій площі в сезон людно, а в пасажі Андреоллі за кілька кроків уже зовсім інший ритм.
Маршрут прогулянки площею Ринок
На спокійну прогулянку закладіть годину-дві, а якщо плануєте вежу Ратуші чи музей – більше. Найпростіше йти за номерами будинків:
- Ратуша. Почніть із Центру туристичної інформації на першому поверсі – тут і перепустка на вежу, і мапи.
- № 2, Бандінеллі. Знайдіть вікно з дельфінами біля входу.
- № 3 і № 4. Лицарі під балконом кам’яниці Жевуських і діамантовий руст Чорної кам’яниці.
- № 6, Королівська кам’яниця. Зазирніть в Італійський дворик.
- № 10, палац Любомирських. Перерва на каву в «Копальні».
- № 14, Венеційська кам’яниця. Лев святого Марка над входом.
- Фонтани по кутах. Обійдіть площу по периметру, щоб побачити всі чотири.
- Вежа Ратуші. Найкраще завершення – панорама міста з 65 метрів.
Маршрут іде по колу, тож почати можна з будь-якої точки – головне, не пропустіть подвір’я.
Як дістатися до площі Ринок
Площа Ринок – центр Старого міста, і до неї сходяться вісім вулиць із кутів площі, серед них Краківська й Галицька. Найзручніше прийти пішки, наприклад від проспекту Свободи – нового міського центру, який сформувався на місці колишніх міських валів. А поруч, біля Латинської катедри, варто заглянути в Каплицю Боїмів.
Часті запитання
Що стояло посеред площі Ринок до XIX століття?
Не лише ратуша. Довкола неї були ще три ряди кам’яниць – середринковий квартал. Його розібрали після пожежі 1826 року, щоб звести нову, більшу ратушу.
Чим площа Ринок відрізняється від Старого Ринку?
Старий Ринок – центр давнішого, княжого Львова біля Замкової гори. Площу Ринок заклали пізніше, південніше, як центр нового міста за магдебурзьким правом.
Чи живуть люди на площі Ринок?
Так, більшість кам’яниць досі житлові. В інших розмістилися музеї, бібліотека, офіси, крамниці та кав’ярні.
Чи входить площа Ринок до спадщини ЮНЕСКО?
Так, з 1998 року як частина об’єкта «Львів – ансамбль історичного центру». До того ж кожна кам’яниця на площі – пам’ятка архітектури національного значення.
Шість століть на одному квадраті
Площа Ринок у Львові – місце, де історію не треба уявляти: готичні арки, ренесансні фасади, барокові балкони й класицистична ратуша стоять поруч і досі живуть звичайним міським життям. Можна пробігти її за десять хвилин, а можна провести тут півдня, заглядаючи в подвір’я. Друге – цікавіше.
Прийдіть на площу Ринок у будній вечір, піднеміться на вежу Ратуші й подивіться на кам’яниці згори – так ви одразу побачите, як влаштоване середньовічне місто.
About the Author
