Поряд із голодомором, Другою світовою війною однією із найтрагічніших сторінок у новітній історії України були депортаційно-переселенські акції проти українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підсяння у 1944-1946 роках, в результаті яких сотні тисяч наших співвітчизників були вивезені з рідних домівок і часто позбавлені елементарних умов існування.

В історіографії це питання знайшло своє відображення здебільшого на рівні узагальнюючих цифр і фактів. Конкретна статистика стосовно окремих повітів і сіл майже не розроблена. Дана стаття покликана частково заповнити цю прогалину.

Об’єкт нашого дослідження – документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР.

Вищеназвані документи – першоджерело усіх публікацій щодо депортаційно-переселенських процесів українців у 1944-1946 роках. Десятками років вони зберігалися у відомчому архіві Міністерства праці і соціальної політики України у Києві, а з серпня 1998 року після переміщення до Державного архіву Львівської області інтенсивно використовуються для надання довідок окремим громадянам. Через напівзакритий характер відомчого архіву у Києві та постійне використання документів архівістами у Львові дослідники майже не знайомі із цими джерелами і вони практично не введені до наукового обігу.

Всі документи фонду зосереджені у 19 описах (за числом районних уповноважених плюс 1 опис – алфавітні списки). Адміністративних же повітів, з яких відбувалося примусове переселення, є дещо більше. Так, до 18 описів увійшли дані про депортоване українське населення із Ярославського, Ланцутського, Лежайського, Пшеворського, Жешівського (Ряшівського), Томашівського, Володавського, Грубешівського, Перемишльського, Холмського, Саноцького, Березівського, Кросненського, Ліськівського, Тарнобжеського, Ново-Торгського, Ніського, Білгорайського, Ново-Сончського,Горлиць кого, Любачівського, Замостівського, Радзінського, Красноставського, Любартівського, Ясловського повітів і м. Любліна.

За видами джерел документи поділяються на декілька груп:

  1. алфавітні списки голів двору;
  2. заяви голів двору про згоду на так зване переселення;
  3. посімейні списки;
  4. описи майна;
  5. поешелонні списки.

Алфавітні списки – це документи вторинного обліку і виконують чисто практичну функцію пошуку конкретної сім’ї у посімейних або поешелонних списках. Алфавітні списки мають такі графи: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору, його рік народження; село, з якого відбувалося примусове переселення; кількість членів сім’ї, що виселялися; кількість залишеної землі; сума залишеного майна; область переселення; номери справ та аркушів у поешелонних, посімейних списках та описах майна на голову двору. Порівняно з посімейними та поешелонними алфавітні списки не мають відомостей про усіх членів родини. Вони складені у двох варіантах – за повітами та за алфавітом.

Заяви голів двору несуть відносно невелику інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору; місце проживання; підпис; дата. У багатьох випадках підпис і дата відсутні, що пов’язано, мабуть, із неписьменністю.

Основу документів примусового переселення складають посімейні списки та описи майна. Посімейні списки мають такі графи: номер за порядком; прізвище, ім’я, по-батькові, рік і місце народження усіх членів сім’ї, починаючи з голови двору; стать; родинне відношення до голови двору; область, до якої переселялися; зрідка (наприклад, списки Володавського повіту) – дата переселення.

Посімейні списки дають змогу:

–          визначити населені пункти у розрізі повітів, з яких відбувалося переселення;

–          встановити загальну кількість примусово переселених сімей і людей з того чи іншого населеного пункту;

–          виявити конкретну особу переселенця з його короткими біографічними даними.

Мусимо визнати, що у посімейних, поешелонних списках та описах майна іноді є деякі суперечності при написанні імен Федір чи Теодор, Осип чи Йосип, Стах, Євстахій чи Станіслав та ряду інших. Тобто в одних списках написано одне ім’я, в інших – друге. Те ж саме стосується і років народження окремих громадян.

У посімейних списках непоодинокими фактами є наявність списків жителів одного і того ж села у різних описах. Це пов’язано із хронологічними рамками переселення, коли частина жителів села була виселена у 1945 році, а інші – у 1946 році. Одними займався один районний уповноважений, іншими – другий. Так, із села Млини Ярославського повіту спочатку у 1945 році було примусово переселено разом зі своїм повітом 148 чоловік (47 сімей), а у 1946 році вже разом із Любачівським повітом – 788 чоловік (193 сім’ї). Ці дані містяться у різних описах відповідно №1 та №12[1]. У 1946 році жителі ряду сіл Ярославського повіту Халупки Хотинецькі, Млини, Будзин, Молодич, Корчова, Кочмари у кількості 1570 чоловік (380 сімей) були примусово переселені разом із жителями Любачівського повіту (опис №12)[2].

У 1945 році подібна ситуація була із частиною жителів сіл Дмитровичі, Замихів, Замістя, Городиславичі, Сколошів, Лясківка, Рокитниця, Дубковичі, Чесмеровичі, Дубиця і Заболотці (955 чоловік, 236 сімей), які були примусово переселені не зі своїм Ярославським, а із Перемишльським повітом, що підтверджує опис №5[3].

Про кількісний склад примусово переселених українців, наприклад, із Ярославського повіту свідчить наступна таблиця, складена за підрахунками посімейних списків (описи №№1, 5, 12):

№ з/п Населений пунктК-сть переселенцівК-сть переселених сімей До якої області переселили
1м. Ярослав1066462         Львівська, Волинська, Чернігівська, Одеська, Ворошиловградська, Станіславська, Дрогобицька, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська
2Передмістя Дольне524164Станіславська 
3Мишталі                 119                        34Станіславська
4Ставки10326Станіславська
5Миротин9232Тернопільська
6Полкіни26672Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька
7Гориця, ВоляБухівська18139Станіславська
8Муніна93Тернопільська, Станіславська
9Тучапи4310Станіславська
10Висоцько679166Тернопільська
11Запалів632146Тернопільська, Львівська, Волинська
12Маковисько743179Тернопільська
13М’якиш Старий11221Львівська, Тернопільська
14Ніновичі992233Львівська
15Тухля35568Львівська
16Бобрівка45499Тернопільська
17Ветлин1118278Тернопільська
18Вілька Запалівська37885Тернопільська
19Грабовець36195Тернопільська
20Дуньковичі8320Львівська
21 Заліська Воля563144Тернопільська
22Корениця580131Тернопільська
23Конячів13530Тернопільська
24Ольхова5414Тернопільська
25Рижкова Воля687170Тернопільська
26Харитони15836Тернопільська
27Собятин28065Тернопільська
28Сурохів1077207Тернопільська
29Ляшки729174Тернопільська
30Лази842202Тернопільська, Львівська
31Мякиш Новий839184Тернопільська
32Дубровиця667167Станіславська, Тернопільська
33Адамівка18546Дрогобицька
34Павлова37886Тернопільська
35Майдан Синявський529Тернопільська
36Слобода31977Дрогобицька
37Красне14434Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська
38Дібча617142Дрогобицька, Львівська
39Теплиця2091482Тернопільська, Харківська, Полтавська, Одеська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Миколаївська, Волинська
40Радимно625180Львівська, Волинська, Тернопільська, Станіславська
41Сколошів326213Тернопільська, Волинська, Львівська
42Задіброва12833Волинська
43Святе939273Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Дрогобицька
44Острів7219Волинська, Дрогобицька
45Заболотці34080Дрогобицька
46Людків255Волинська
47Засяння12433Тернопільська
48Сосниця2145644Станіславська. Тернопільська, Львівська
49Вязівниця16345Станіславська, Дрогобицька, Львівська
50Молодич15241Станіславська, Тернопільська
51Радава3611Дрогобицька, Станіславська
52Зарадава82Львівська. Станіславська
53Сурмачівка12226Тернопільська, Львівська
54Цетуля494116Тернопільська, Львівська
55Млини936240Тернопільська, Львівська, Станіславська
56Хотинець769190Тернопільська, Львівська
57Халупки Хотинецькі421110Тернопільська, Львівська
58Грушовичі5016Львівська
59Будзин26456Дрогобицька. Тернопільська
60Прухник10531Тернопільська, Львівська, Станіславська, Дрогобицька
61Хожув6916Станіславська, Херсонська, Тернопільська, Волинська
62Свободна126Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
63Хавловичі7516Тернопільська
64Йодлівка288Тернопільська
65Розбуж25566Тернопільська, Дрогобицька
66Крамарівка28973Тернопільська, Дрогобицька
67Реплин14831Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
68Угорка27059Станіславська, Тернопільська
69Розвениця225Львівська
70Воля Розвеницька36589Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська
71Повнятичі34383Дрогобицька, Львівська, Тернопільська
72Частковичі21853Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
73Тиневичі11633Тернопільська, Станіславська, Львівська, Дрогобицька
74Чудовичі8725Тернопільська, Дрогобицька
75Рожнятів17446Тернопільська, Дрогобицька, Станіславська
76Синява4712Станіславська, Дрогобицька, Львівська
77Піскоровичі1365301Львівська, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Одеська
78Рудка26263Тернопільська, Харківська
79Пігани4711Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
80Монастир15435Станіславська, Львівська, Дрогобицька
81Червона Воля6019Станіславська, Львівська
82Черче3111Тернопільська, Львівська
83Дибків9149Тернопільська, Львівська, Одеська, Херсонська, Станіславська
84Вилева13032Станіславська, Львівська, Тернопільська
85Добра706160Тернопільська, Дрогобицька, Одеська, Станіславська
86Лежахів28772Тернопільська, Львівська, Станіславська
87Добковичі26066Станіславська, Тернопільська, Херсонська
88Боратин36286Станіславська, Херсонська
89Корчова8121Тернопільська
90Кочмари7619Тернопільська
91Дмитровичі402106 
92Замихів13736 
93Замостя143 
94Лясківка469 
95Рокитниця61 
96Дубковичі31 
97Чесмеровичі279 
98Дубиця11 
Пшеворський повіт
 Пшеворськ123Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська
 Кречовичі16543Дрогобицька, Тернопільська
 Бібрка8921Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська
 Сеннів3610Тернопільська, Дрогобицька
 Жуклин91Дрогобицька
 Ніжатиці71Тернопільська
                           Жешівський повіт
 Бяла15041Львівська
 Залісся278Львівська, Тернопільська
 Тарнов94Одеська, Рівненська
                           Лежайський повіт
 Лежайськ22369Станіславська
 Старе Місто12837Станіславська
 Прихоєць11639Станіславська
 Сідлянка15945Станіславська
                           Ланцутський повіт
 Тарнавка842223Тернопільська
 Гусів93Тернопільська
 Ожанна35095Тернопільська, Одеська
 Жухів33480Станіславська, Одеська, Львівська
 Дубно1719387Волинська, Станіславська, Тернопільська, Херсонська
 Гадлі Шклярські10127Тернопільська, Станіславська
 Видачів286Тернопільська

Отже, із 99 населених пунктів Ярославського повіту було примусово переселено 34007 українців ( 8728 сімей )[4].

Разом із Ярославським повітом були примусово переселені українці із Пшеворського (Пшеворськ, Кречовичі, Бібрка, Сеннів, Жук лин, Ніжатиці), Жешівського (Бяла, Залісся, Тарнов), Ланцутського (Карнавка, Гусів, Ожанна, Жухів, Дубно, Гадлі Школярські, Видачів), Лежайського (Лежайськ, Старе Місто, Прихоєць, Сідлянка) повітів. Це складало 4513 чоловік (1143 сім’ї)[5]. До деякої міри це умовне розділення, оскільки адміністративно-територіальний поділ довоєнної Польщі був іншим. Отже, разом із 20 населеними пунктами вищеназваних повітів із Ярославщини у 1944-1946 роках було примусово переселено 38520 чоловік (9871 сім’я).

Як свідчить вищенаведена таблиця, у повіті було 23 населених пункти, з яких примусово переселили 500 і більше українців. Найбільше їх було переселено із: Ніновичів (992 чоловіки, 278 сімей), Ветлина (1118 чоловік, 207 сімей), Теплиці (2091 чоловік, 482 сім’ї), Святого (939 чоловік, 273 сім’ї), Сосниці (2145 чоловік, 644 сім’ї), Ярослава (1066 чоловік, 462 сім’ї)[6].

Найчастіше переселенці скеровувалися до західних областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Волинської.

Із таких населених пунктів як Добковичі, Ярослав, Хожув, Рудка, Дибків, Добра українці були переселені поряд із західними у центральні, східні і південні регіони України. З м. Ярослава, наприклад, українці були вивезені до 11 областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Дрогобицької, Волинської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Одеської, Ворошиловградської.

Цінна інформація міститься в описах майна. Це прізвище, ім’я, по батькові голови двору; населений пункт; кубатура житлових і господарських будівель і їх сума; кількість землі; загальна сума залишеного майна.

У всіх населених пунктах, жителі яких підлягали примусовому переселенню, кількість сімей у посімейних списках і кількість описів майна майже ніколи не збігалась. Те ж саме стосується кількості описів майна і кількості залишених хат. Адже досить часто дві, а то і три сім ї жили під одним дахом.

У багатьох селах, які потрапили у зону інтенсивних військових дій або зазнали нападу польських бойовиків у 1944-1946 роках і родини яких на час переселення залишилися без даху над головою у графі “Будівлі” записано: „спалено під час війни” або „спалено польською бандою”. Якщо переписувачі були порядними людьми або мали відповідні вказівки, то усі спалені приміщення записувалися зі слів переселенців і включалися у загальну вартість залишеного майна. Це мало певне значення для переселенців, оскільки згідно „Інструкції щодо реалізації угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року після прибуття на нове місце проживання вони мали б отримати нові будівлі і житло на відповідну суму (хоч на практиці це було досить рідко).

Якщо ж радянські переписувачі не мали відповідних вказівок і не надто переймалися проблемами переселенців, то про спалені будівлі нічого не записували і переселені сім’ї після переїзду часто були кинуті напризволяще.

В оцінці майна був значний суб’єктивізм, оскільки одні і ті ж будівлі у різних повітах оцінювалися по-різному. Як правило, сума залишеного майна в описах коливалася від 1 до 20-25 тисяч карбованців за тодішніми цінами. При відсутності житлових і господарських будівель оцінці підлягали лише сад і залишені посіви. Сума тут була вже невеликою – від 100 до 700-800 карбованців. Досить дорого оцінювався ліс, який рахувався за тим чи іншим господарством (за умови порядності і скрупульозності переписувачів).

Земля, скільки б її не рахувалося за господарством, у загальну вартість майна не входила і оцінці не підлягала. У той же час, кожне плодове дерево оцінювалося у 20-30 карбованців. Кількість землі, яка припадала в середньому на одне господарство, коливалася від 0,2-0,3 га до 3-5 га, зрідка – до 10-15 га.

Загальний майновий стан примусово переселених українців Ярославського повіту у розрізі деяких сіл демонструє наступна таблиця[7]:

 Населений пунктК-сть описів майнаК-сть залишених хатК-сть залишеної землі (га)Сума залишеного майна (крб.)
1Запалів136136468,72607554
2Мякиш Старий20195661300
3Бобрівка8984247,65447765
4Вілька Запалівська8479263,3383389
5Дуньковичі201752,947400
6Корениця125121396,17615286
7Конячів292479,12168598
8Дубровиця144139603,29581679
9Адамівка3938152,78167611
10Павлова7677374.76401548
11Слобода6361340,72247385
12Красне3129125,6696457
13Дібча10690497,11459952
14Радимно108100216,9646629
15Сколошів172160412,1953055
16Задіброва6256179,39318008
17Засяння242037,7966800
18Вязівниця232368,59141752
19Сурмачівка262593,28112526
20Цетуля113111308,15420250
21Млини1981856991227264
22Халупки Хотинецькі9087280.9497000
23Добра13925571,4893994
24Лежахів6862246,99380746

Цінна інформація міститься у поешелонних списках, графи яких частково повторюють посімейні списки: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження членів сім’ї; область переселення; зрідка – дата переселення. На відміну від посімейних списків, в яких переселенці одного села записувалися разом, у поешелонних списках вони могли бути записані у різних книгах або у різних місцях однієї і тієї ж книги. Це пов’язано з тим, що часто жителі одного і того ж села переселялися у два етапи, у різні роки або змушені були виїжджати до різних областей. У більшості повітів посімейні та по ешелонні списки є тотожними.

За браком місця для наочності як приклад ми взяли Ярославський повіт. Подібна інформація міститься в документах інших повітів даного фонду.

Отже, архівні матеріали управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР – важливе джерело і основа усіх досліджень про депортаційно-переселенські процеси у 1944-1946 роках з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя.