Личаківський цвинтар у Львові – один із найстаріших цвинтарів Європи, відкритий 1786 року, і водночас музей просто неба. Дорослий квиток коштує 100 грн, студентський і шкільний – 80 грн (тарифи від 29 жовтня 2024 року). Нижче – що тут побачити, кого шукати серед могил і як потрапити всередину.
Скільки коштує вхід на Личаківський цвинтар?
Дорослим – 100 грн, студентам і школярам – 80 грн. За туристичною ID-карткою Львова знижка: 80 грн і 64 грн відповідно. Ці тарифи виконком ухвалив 29 жовтня 2024 року. Чи змінилися ціни відтоді, підтвердити не можу, тому на касі краще уточнити.
- Екскурсія для групи до 10 осіб – 300 грн, понад 10 осіб – 400 грн.
- Електромобіль на 1–5 осіб – 500 грн.
- Буклет «Личаківський некрополь» – 50 грн. Є чотирма мовами.
- Перепустка для родичів похованих – 20 грн, діє 20 років.
Для прикладу: двоє дорослих і школяр заплатять 100 + 100 + 80 = 280 грн. Гід не завжди потрібен. Якщо хочете почути історії за іменами – беріть екскурсію. Якщо вистачить самостійної прогулянки – беріть буклет. А коли складаєте бюджет на весь день, гляньте добірку безкоштовних музеїв Львова.
Як потрапити на Личаківський цвинтар
Звичайним відвідувачам – лише через центральний вхід з вулиці Мечникова. Там і каса. Бічними входами можуть користуватися родичі похованих, але тільки з перепусткою. З нею вхід безплатний.
Перепустку видає дирекція музею на вулиці Пекарській, у будні з 9:00 до 18:00. Номер будинку звучить по-різному – 59 і 95, тож краще зателефонувати чи перевірити перед візитом. Години роботи самого музею теж варто уточнити: найчастіше називають 9:00–18:00, але подекуди згадують і подовжений літній графік.
Коли і як з’явився Личаківський цвинтар
Його відкрили 1786 року – після реформ імператора Йосифа II. Цвинтарі в центрі Львова тоді скасували, а нові заклали на околицях. Назва походить від Личакова, поселення, що належало родині Лютців. Перші поховання з’явилися на теперішніх полях 6, 7, 9, 10 і 14.
Спершу тут ховали жителів Личакова, потім і найзаможніших львів’ян із центру. Саме тому цвинтар закріпив за собою статус «репрезентативного». 1856 року територію впорядкував садівник Карл Бауер, а 1875-го збудували головну браму в неоготичному стилі.
Окремих ділянок за національністю чи вірою тут не було. На сусідніх надгробках можна прочитати епітафії українською, польською, німецькою, вірменською та іншими мовами. Давніх плит збереглося менше, ніж очікуєш: могили, за якими 25 років ніхто не доглядав, знищували, щоб звільнити місце.
1990 року міська рада надала цвинтарю статус музею. Над надгробками працювали Гартман Вітвер, брати Шимзери, Пауль Евтель, пізніше – Юліан Марковський, Тадеуш Баронч, Вітольд Равський. Якщо Личаків для вас лише початок маршруту, у статті про найцікавіші місця Львова знайдете що додати до нього.
Хто похований на Личаківському цвинтарі?
Найчастіше шукають Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Соломію Крушельницьку й Володимира Івасюка. Але список значно довший: письменники, композитори, художники, вчені, військові. Ось ті могили, які варто знайти насамперед.
Іван Франко
Франко помер 28 травня 1916 року. Спершу його поховали в гробниці родини Свачинських на полі №1, хоч вона була не його. Згодом перепоховали в окремій могилі на полі №4. Пам’ятник на ній створив скульптор Сергій Литвиненко, 1933 року.
Маркіян Шашкевич
Шашкевич помер 1843 року й був похований у Новосілках, де служив священиком. На Личаківський цвинтар його останки перенесли 1893 року. Могила – на полі №3, на початку центральної алеї, тож з неї зручно починати огляд.
Соломія Крушельницька і Володимир Івасюк
Оперну співачку Соломію Крушельницьку (1872–1952) поховали поруч із Франком, її другом і наставником. Композитора Володимира Івасюка поховали 22 травня 1979 року, і на похорон прийшло близько 10 тисяч людей. Його могила неподалік від могили Крушельницької.
Інші відомі імена
Тут також лежать композитори Станіслав Людкевич і Анатолій Кос-Анатольський, художник Іван Труш, письменники Ірина Вільде й Григорій Тютюнник. Є могили польських діячів: поетеси Марії Конопніцької та математика Стефана Банаха.
Військові поховання
У межах музею – меморіали воїнам УГА й УПА, поховання Українських січових стрільців, пантеони політв’язнів, поховання героїв Небесної Сотні та учасників антитерористичної операції. До складу музею входить і меморіал «Пагорб Слави». В інформаційному центрі діє електронна база поховань військових, які загинули у війні з Росією.
Яка площа Личаківського цвинтаря і скільки тут поховань?
Єдиної точної цифри немає, оцінки різняться. Площу називають 40 і 42 гектари, а полів – 86. Кількість поховань – від 300 до понад 400 тисяч. Гробівців називають від двох до понад п’яти тисяч, скульптур – від понад 500 до близько 3 тисяч.
Для тексту чи доповіді найчесніше писати «понад 40 гектарів» і «сотні тисяч поховань».
Що ще побачити після Личаківського цвинтаря
Цвинтар лежить на околиці, а центр Львова з його музеями та оглядовими майданчиками – за кілька кілометрів. Якщо хочете піднятися над містом, є матеріал про вежу Львівської ратуші: ціну квитка і графік.
Питання й відповіді про Личаківський цвинтар
Скільки коштує квиток на Личаківський цвинтар?
Дорослий – 100 грн, студентський і шкільний – 80 грн за тарифами від 29 жовтня 2024 року. За ID-карткою туриста – 80 і 64 грн. Родичі з перепусткою заходять безплатно.
Де на Личаківському цвинтарі могила Івана Франка?
На полі №4. Спершу Франка поховали на полі №1 в чужій гробниці, а потім перенесли в окрему могилу. Поруч – Соломія Крушельницька.
Чи можна зайти на Личаківський цвинтар не через центральний вхід?
Звичайним відвідувачам ні, лише через центральний вхід з вулиці Мечникова. Бічними входами користуються родичі похованих з перепусткою за 20 грн.
Коли відкрили Личаківський цвинтар?
1786 року. Подекуди трапляється 1876-й, але це помилка.
Личаківський цвинтар не обмежується іменами з підручників: це ще й кілька століть львівської історії в камені. Почніть з могили Шашкевича на центральній алеї й знайдіть поле №4 з Франком. Перед поїздкою звірте ціну на касі музею на вулиці Мечникова.
About the Author
