Вірменський собор у Львові – це кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Вірменській. Його звели в 1363–1370 роках, а сьогодні він належить Вірменській апостольській церкві. Всередині – мозаїка Юзефа Мегоффера та розписи Яна Генрика Розена 1920-х років.
З вулиці собор майже не видно. Огорожа, дзвіниця над нею – і все. Тихе подвір’я з хачкарами й бруківкою відкривається тільки за брамою. Тому Вірменський собор так легко пропустити, навіть якщо центром Львова ви ходили вже не раз.
Що таке Вірменський собор у Львові?
Вірменський собор – один із найстаріших храмів Львова і головний храм Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Повна назва – Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці. Галицька традиція дає ще одну форму, «катедральний»: вірменський катедральний собор у Львові – та сама будівля, просто інша вимова.
| Що | Дані |
|---|---|
| Адреса | вул. Вірменська, 7/13, Львів |
| Роки будівництва | 1363–1370 |
| Церква | Вірменська апостольська, кафедральний собор з 2000 року |
| Дзвіниця | 1571 рік |
| Мозаїка в куполі | Юзеф Мегоффер, 1912–1913 |
| Розписи стін | Ян Генрик Розен, 1925–1929 |
Коли і хто збудував Вірменський собор?
Вірменський собор звели в 1363–1370 роках. Гроші дали два купці з Кафи – Якуб, син Шахіншаха, і Панос, син Абрагама. Того ж 1363 року Львів став осідком вірменського архієпископа. Проєкт приписують львівському майстрові Дорінгу, а взірцем для нього послужив собор в Ані – давній столиці Вірменії.
Такі храми в цій частині Європи – рідкість. Архітектор орієнтувався не на місцеві зразки, а на церкви Вірменії, тож у Львові з’явилася кам’яна будівля з куполом зовсім іншої традиції. Собор став церковно-адміністративним центром вірмен не лише Львова, а й значної частини Середньої Європи.
Як змінювався Вірменський собор за шість століть
Те, що ви бачите сьогодні, – результат шести століть добудов, пожеж і реставрацій. А на початку XX століття частину пізніх нашарувань свідомо прибрали, щоб повернути храму вірменські риси.
| Рік | Що сталося |
|---|---|
| 1437 | довкола храму збудували аркадну галерею |
| 1527 | собор пошкодила пожежа |
| 1571 | з’явилася кам’яна дзвіниця Петра Красовського |
| 1630 | добудували головну наву |
| 1723 | наву зробили вищою |
| 1908–1910 | собор розширили на захід за проєктом Францішека Мончинського |
| 1945 | радянська влада закрила храм |
| 2003 | Католікос Гарегін II повторно освятив собор |
Найважче собору довелося за радянської влади. У 1945 році храм закрили, адміністратора Діонізія Каєтановича заарештували, а будівлю на десятиліття перетворили на музейний склад. Служби повернулися вже за незалежності: у 2000 році собор став кафедрою Вірменської апостольської церкви, а 18 травня 2003 року його освятили знову.
Вірменський собор у Львові: в якому стилі він збудований?
Одного стилю тут немає – у цьому й особливість. В основі лежить хрестово-купольний храм на плані грецького хреста, типовий для середньовічної Вірменії та Криму. Поверх нього за шість століть наклалися ренесанс, бароко, історизм і ар деко.
Ренесанс – це нава й аркада. Бароко – скульптура зовні. Історизм – фасад з боку вулиці Краківської. Ар деко – розписи всередині, створені вже у XX столітті.
Звідки така суміш? У XVII столітті львівські вірмени уклали унію з Римом, і інтер’єр поступово латинізувався. Пожежі XVII–XVIII століть змушували перебудовувати храм знову. На початку XX століття архієпископ Юзеф Теодорович вирішив повернути собору вірменський характер і запросив для цього Мончинського, Мегоффера та Розена.
Що подивитися всередині Вірменського собору?
Дві речі, заради яких варто зайти всередину: мозаїка в куполі над найстарішою частиною храму і настінні розписи Розена. Обидві з’явилися в першій третині XX століття, під час тієї самої перебудови.
Мозаїка Мегоффера
Мозаїка Юзефа Мегоффера зображає Святу Трійцю і прикрашає купол з 1912–1913 років. Взірцем для неї послужило Скеврське Євангеліє – середньовічна вірменська рукописна книга з мініатюрами. Ще в 1907 році Мегоффер підготував проєкт розпису всього інтер’єру, проте з усього задуму здійснили тільки мозаїку.
Розписи Розена
Розписи Яна Генрика Розена з’явилися в 1925–1929 роках. Серед найвідоміших – «Поклоніння пастухів», «Розп’яття», «Установлення Євхаристії» в пресвітерії та «Похорон святого Одилона» в наві. Придивіться до облич: Розен писав персонажів з реальних людей – церковних діячів того часу, священиків і парафіян собору.
Після радянських десятиліть розписи були в поганому стані. Польські й українські реставратори відновлювали їх понад десять років, а згодом узялися і за мозаїку Мегоффера.
Подвір’я Вірменського собору: на що звернути увагу
На подвір’ї зібрано речі з різних століть, і на них варто виділити окремий час:
- Дзвіниця 1571 року. Під подвір’ям є старі підвали, вхід до них – тільки з дзвіниці.
- Хачкари. Це кам’яні плити з вирізьбленим хрестом, традиційні для вірменської культури. Поруч – надгробки XVI–XVIII століть на місці колишнього вірменського цвинтаря.
- Колона зі статуєю святого Христофора 1726 року.
- Скульптура Богородиці 1664 року в ніші огорожі з боку Вірменської. Раніше вона стояла на Краківській брамі.
- Палац архієпископа і монастир вірменських бенедиктинок – частина того самого ансамблю.
До ремонту 2015–2017 років тут лежав асфальт і стояли машини. Тепер подвір’я вимощене бруківкою, а під час робіт знайшли фрагменти надгробних плит.
Як оглянути Вірменський собор, щоб нічого не пропустити?
Почніть з подвір’я, а не з інтер’єру. Спершу давні камені й дзвіниця, потім розписи XX століття – у такому порядку різниця епох відчувається найкраще.
Якщо у вас пів години, приблизно третину часу віддайте подвір’ю: хачкарам, надгробкам, колоні святого Христофора. Решту – собору. Спершу погляньте вгору, на купол Мегоффера, потім пройдіть уздовж розписів Розена в наві та пресвітерії.
Вірменський собор – діючий храм. Якщо потрапите на службу, з оглядом краще почекати. Розклад богослужінь уточнюйте на місці.
Часті питання про Вірменський собор
Чи діючий Вірменський собор у Львові?
Так, це кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Під час богослужіння туристам варто поводитися тихо й не ходити храмом.
Чому собор називають і кафедральним, і катедральним?
Обидва слова означають головний храм єпархії, де стоїть кафедра єпископа. «Катедральний» – давня галицька форма, тому в назвах львівських храмів трапляються обидва варіанти.
Що означають хачкари на подвір’ї собору?
Для вірмен хачкар – знак присутності їхньої культури. Є навіть приказка: де хачкар, там Вірменія. Тож плити перед входом позначають маленький шматочок Вірменії посеред Львова.
Чим Вірменський собор відрізняється від інших старих храмів Львова?
Його найдавніша частина збудована за взірцем середньовічних церков Вірменії, а не за європейськими зразками. До того ж до Другої світової війни Львів був єдиним містом Європи, де жили три католицькі архієпископи – латинського, греко-католицького і вірменського обрядів.
Вірменський собор у Львові вміщує в одній будівлі шість століть міської історії: середньовічний купол, пізніші добудови, радянське забуття і реставрацію. А мозаїку Мегоффера і розписи Розена за один візит усе одно не розгледиш до кінця.
Плануйте прогулянку Вірменською вулицею так, щоб мати щонайменше пів години на подвір’я і собор.
About the Author
