Чернівці – головне місто Буковини і центр Чернівецької області, де більшість пам’яток австрійської доби вміщається в історичному центрі. За день пішки тут можна побачити і ратушу з трубачем, і будівлю зі Списку ЮНЕСКО. Якщо ви вирішуєте, що подивитись в Чернівцях за день чи два, правило одне: спершу компактний центр, потім околиці.
Далі – 15 місць, розкладених на два дні. Порядок продуманий: так менше доведеться ходити туди й назад, а більше часу лишиться на самі місця.
Скільки днів потрібно, щоб побачити Чернівці?
Одного дня вистачить на центр і Резиденцію митрополитів, два дні знадобляться, якщо хочете додати скансен, Садгору або Хотин. Перший день можна пройти пішки: площі, вулиця Кобилянської, храми й університет стоять неподалік одне від одного. На другий без транспорту не обійтися – частина місць на околицях або за межами міста.
З дітьми план інший: менше храмів, більше парків і театр ляльок. Для такої поїздки є окремий маршрут – що подивитись у Чернівцях з дитиною.
Що подивитись в Чернівцях за один день: історичний центр
За один день у Чернівцях можна обійти весь історичний центр – від Центральної площі до університету. У маршруті дев’ять точок. Найбільше часу забере Резиденція митрополитів, особливо якщо йти на екскурсію парадними залами, тож її краще не ставити в самий кінець дня.
1. Де послухати трубача з ратуші?
На Центральній площі, рівно о 12:00. З 12 листопада 2004 року трубач у буковинському вбранні щодня виходить на вежу ратуші й грає «Марічку» на всі чотири сторони світу. Мелодію в місті вже називають неофіційним гімном Чернівців. Саму ратушу звели у 1843–1847 роках, її вежа сягає 50 метрів.
Звідси перша порада: починайте день так, щоб до полудня опинитися на площі. Інакше доведеться повертатися.
2. Вулиця Ольги Кобилянської
Пішохідна вулиця відходить просто від Центральної площі. За австрійців вона називалася Herrengasse – Панська, бо тут жили й бували заможні містяни. За легендою, тоді її підмітали трояндами і мили теплою водою з милом. Перевірити це неможливо. А от фасади кінця XIX – початку XX століття стоять і досі.
Зараз тут кав’ярні, сувенірні крамниці й краєзнавчий музей – зручне місце для паузи між пам’ятками.
3. Театральна площа і драмтеатр
Театр імені Ольги Кобилянської відкрили 3 жовтня 1905 року. Проєктували його віденці Фердинанд Фельнер і Герман Гельмер, чиє бюро також проєктувало театри у Відні та Одесі. Фасад прикрашають сцени з грецької міфології, а в нішах бічних стін стоять бюсти Гете, Шиллера, Бетховена, Моцарта та інших.
Подивитися зал зсередини найпростіше на виставі. Афішу краще перевірити ще до поїздки.
4. Єврейський народний дім
Праворуч від театру, на тій самій площі, стоїть Єврейський народний дім. Його звели у 1906–1908 роках за проєктом Юліуса Бохнера, а нині тут працює Музей історії та культури євреїв Буковини. Без цієї точки картина міста неповна: Чернівці довго жили як місто кількох громад, і їхній слід помітний майже в кожному кварталі.
5. Кафедральний собор Святого Духа
Двадцять років – стільки будували собор на Соборній площі, між вулицями Кобилянської та Головною: з 1844 по 1864 рік. У 1860-му фасад перебудували за проєктом Йозефа Главки, автора Резиденції митрополитів. Розписи всередині з’явилися ще пізніше: у 1892–1896 роках над ними працювали художники з Відня.
6. Площа Пресвятої Марії і Турецька криниця
Колись площа мала назву Турецька – через криницю, найдавніше водне джерело Чернівців. Кам’яний резервуар зберігся з часів, коли Буковина була під владою Османської імперії. У 2008 році, до 600-річчя міста, площу повністю реконструювали, а над криницею постала ажурна альтанка у східному стилі.
Поруч – квітковий годинник, кований велосипед і сходи на Турецький міст. Площа має кілька рівнів, тож і кадри тут виходять з різних висот.
7. Будинок-корабель
Звужений фасад на розі Головної та Шолом-Алейхема справді нагадує ніс судна. Звідси й місцева назва будинку – «Шифа», від німецького Schiff. Проєкт приписують Еліасу Папсту, будівничим вважають Юліуса Бохнера. З датою складніше: джерела називають і кінець XIX, і початок XX століття.
Найпопулярніша легенда – про двох відставних капітанів, які хотіли жити «на кораблі». Історичні дані прозаїчніші: будинок зводили для купця Мозеса Шлефера.
8. Вірменська церква
Вірменську церкву на вулиці Українській збудували у 1869–1875 роках – і знову за проєктом Главки. Він поєднав романський, готичний і візантійський стилі з вірменськими мотивами. Акустика тут така, що в колишньому храмі тепер органний зал Чернівецької обласної філармонії.
Щоправда, двері здебільшого зачинені: церква відчиняється на служби й концерти. Найкращий варіант – органний вечір. І інтер’єр побачите, і почуєте, навіщо тут орган.
9. Чи можна зайти всередину Резиденції митрополитів?
Так, але Мармурова, Блакитна і Червона зали доступні лише з екскурсоводом. Університетську церкву й парк можна оглянути самостійно. Колишню резиденцію православних митрополитів збудували у 1864–1882 роках за проєктом Йозефа Главки. Нині це центральний корпус університету, а з 2011 року – об’єкт Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Ціни й розклад екскурсій у різних джерелах розходяться. Уточніть їх на місці або на сайті університету, а не за старим путівником.
Другий день: храми, сади й околиці
Другий день у Чернівцях – для тих, хто вже бачив центр і хоче глибше. Місця тут розкидані, пішки все не обійдеш. Тому обирайте за інтересом: незвичні храми, старий сад, етнографічне село, хасидська Садгора чи фортеця за містом.
10. Чому «П’яну церкву» так назвали?
Через барабани під банями: вони закручені гвинтом, і якщо довго дивитися, здається, що вони рухаються. Офіційна назва – Свято-Миколаївський собор, вулиця Руська, 35. Будували його з 1927 по 1939 рік із перервою через брак коштів, освятили 6 грудня 1939-го. Взірцем став собор у румунському Куртя-де-Арджеш.
За радянських часів храм не закривали. Завдяки цьому всередині вцілів різьблений іконостас і вітражі під банями.
11. Костел Найсвятішого Серця Ісуса
Неоготичний костел звели у 1891–1894 роках за проєктом Йозефа Ляйцнера. Він стоїть по дорозі до ботанічного саду, тому обидві точки логічно поєднати в одну прогулянку. Висока вежа і стрільчасті вікна добре видно з вулиці. А от усередину потрапити складніше: костел переважно зачинений, розраховуйте передусім на фасад.
12. Ботанічний сад університету
Сад на вулиці Федьковича, 11 заклали у 1877 році, і він належить до найстаріших ботанічних садів України. Планування саду розробив Карл Бауер. Тут ростуть рослини зі Східної Азії, Північної Америки та Південної Європи, а навесні сюди приходять передусім на магнолії. Графік екскурсій може змінюватися – перевірте його заздалегідь.
13. Скансен
Хочете побачити старе буковинське село, не виїжджаючи з міста? Тоді вам до Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту на околиці. Його заснували у 1977 році, а відвідувачів приймають з 1986-го. Тут 35 архітектурних об’єктів з двох етнографічних зон – Хотинщини і Західного Подністров’я.
Закладайте щонайменше годину. Години роботи й ціну квитка уточніть на сайті skansen.cv.ua.
14. Садгора
Колишнє містечко Садгора тепер у межах Чернівців. У 1842 році сюди переїхав цадик Ізраель Фрідман із Ружина, засновник хасидської династії. Навколо його резиденції виріс центр хасидизму, і Садгору прозвали «малим єврейським Ватиканом». Синагогу-резиденцію відреставрували, сюди приїжджають паломники-хасиди з різних країн.
Ця точка не для всіх. Але якщо вас цікавить єврейська історія Буковини, у Садгорі видно те, чого немає в жодному кварталі центру.
15. Як доїхати до Хотинської фортеці?
Автобусом або авто: дорогами від Чернівців приблизно 62–63 км, у дорозі трохи більше години. Хотинська фортеця входить до семи чудес України, і саме заради неї часто планують другий день. До Кам’янця-Подільського від Хотина приблизно 25 км – при ранньому виїзді обидві фортеці можна побачити за один день.
Як скоротити маршрут, якщо є лише кілька годин?
Лишіть три точки: Резиденцію митрополитів, вулицю Кобилянської і Центральну площу з трубачем опівдні. Цього вистачить, щоб відчути і масштаб австрійської архітектури, і ритм міста. Решту краще не наздоганяти бігом: три місця без поспіху дадуть більше, ніж п’ять на ходу.
| Скільки часу | Що встигнути |
|---|---|
| Кілька годин | Резиденція митрополитів, вулиця Кобилянської, ратуша о 12:00 |
| Один день | Місця 1–9: увесь історичний центр |
| Два дні | Центр плюс «П’яна церква», ботанічний сад, скансен або Садгора |
| Два дні з виїздом | Центр плюс Хотинська фортеця, за бажання – Кам’янець-Подільський |
Що врахувати перед поїздкою
Чернівці стоять на пагорбах, і це відчувається вже на підйомі до університету. Взуття без підборів і з нековзною підошвою тут не дрібниця. Ціни на вхід і графіки музеїв змінюються, тому перевіряйте їх перед виходом, а не за путівниками кількарічної давності.
Під час повітряної тривоги екскурсії зазвичай призупиняють, а відвідувачів відправляють в укриття. Подивіться заздалегідь, де найближчі укриття біля вашого маршруту.
Часті питання
Чому Чернівці називають «маленьким Віднем»?
Через австрійську архітектуру XIX – початку XX століття. Багато ключових будівель міста проєктували віденські та чеські архітектори, і центр досі зберігає цю цілісність.
Хто такий Йозеф Главка?
Чеський архітектор, який у 1864–1882 роках проєктував і будував Резиденцію митрополитів. Його ж роботи в Чернівцях – Вірменська церква і перебудований фасад Кафедрального собору.
Чи можна доїхати з Чернівців до Хотина потягом?
Ні, залізниці до Хотина немає. Найближча станція – у Кам’янці-Подільському, приблизно за 25 км, тож із Чернівців зручніше їхати автобусом або авто.
Чи можна піднятися на вежу ратуші?
За деякими джерелами – за попередньою домовленістю з адміністрацією. Актуальні умови краще уточнити в ратуші перед візитом.
Чернівці – не те місто, яке треба брати штурмом. Трубач опівдні, органний концерт увечері, кава на Кобилянської між ними – і день уже насичений. Другий можна віддати околицям або Хотину.
Перед поїздкою перевірте розклад екскурсій до Резиденції митрополитів – саме від нього залежить, як скласти перший день.
About the Author
